"Там, де слова бессилі, з`являється у всій своїй красі, більш різнобарвна, різноманітна мова - музика" П.І.Чайковський

Консультації для батьків

Музичне виховання в сім’ї

Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:

• Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;

• Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично – освітня діяльність);

• Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.

• Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.

Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім’ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.

Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім’ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.

Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.

Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої.

Співаємо

Досвід вокального мистецтва, нехай і самий невмілий, допомагає навчитися слухати себе, виділяти з багатоголосся свій голос або зливатися із загальним співом. Це може здатися дивним, але спів розвиває інтелект! Американські психологи дослідним шляхом довели, що група дошкільнят, протягом восьми місяців щодня відвідувала заняття хоровим співом, значно перевершила своїх немузичних однолітків у вирішенні логічних завдань з загальної програмі навчання.

Спів у колі домочадців допоможе створенню сімейних традицій. У вас можуть з’явитися «свої» пісні, одна згадка про яких буде викликати добру посмішку у всіх членів сім’ї.

Граємо на сцені

Театральне дійство – унікальна можливість перевтілитися в великодушного героя або лиходія. Дитина відчує на собі, що значить бути сильним і слабким, добрим і безсердечним. «Приміряючи» на себе ті чи інші якості, малюк вирішує, які з них необхідно проявити в справжньому житті. Вистави за мотивами казок нагадують, що добро перемагає зло, а світла в світі більше, ніж темряви.

Для успішного проведення домашнього міні-шоу надайте дітям необхідний реквізит, допоможіть написати сценарій, нарешті, станьте режисером!

Якщо на такі масштабні заходи вам не вистачає часу і сил, просто пограйте в театр. Спробуйте імпровізувати, разом створюйте маленькі мімічні та пластичні композиції – для цього не потрібна ніяка підготовка. Наприклад, можна запропонувати дитині прослухати маленький музичний уривок і після попросити зобразити його емоційно або ситуаційно. Зверніть увагу юного актора на зміну ходи, пози, жестів в тому чи іншому випадку. Або спробуйте мімікою зобразити якусь емоцію: тугу, спокій, щастя, смуток, захоплення, і попросіть свого маленького театрального партнера вгадати, що відображено на вашому обличчі. Потім помінялися ролями.

Якщо ви напередодні свята запрошуєте гостей, підготуйте з дитиною маленьку концертну програму, щоб він не розгубився у відповідь на традиційне пропозицію прочитати віршик або проспівати пісеньку.

Творимо

На жаль, загальна гонитва за всебічним і раннім утворенням привела до того, що наші діти стали просто менше грати. Вони дуже рано починають вчитися, і їм, як і нам, не до дрібниць. Але змінити цю ситуацію цілком у наших силах. Надайте своїй дитині можливість творити! Привідкрийте йому двері в цей чарівний світ! Тільки не забувайте, що результат дитячої творчості, яким би він не був, гідний похвали і високої оцінки дорослих. Зробіть так, щоб ваша дитина міг пишатися створеним і знав, що його старання не марні.

Фантазуємо

Батьки часто помічають: чим більше вони читають дитині, тим з більшою охотою він фантазує сам. Так само і тут – чим ширше будуть творчі можливості, надані вами малюкові, тим сильніше надалі буде його прагнення до самореалізації в різних видах діяльності.

Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами музичного мистецтва

Важливим завданням патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі є прищеплення дітям чіткого знання власної історії, культури, мистецтва тощо. Одним із майданчиків, на якому можна виховати в дітей патріотизм та заглибити їх у дивовижно розмаїтий світ українства є музичні заняття.

Патріотичне виховання – справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, уміле оперування їхніми емоціями та почуттями, інтересами тощо. Тож лише проведенням свят та розваг на патріотичну тематику не обійтися. Звісно, це один зі способів виховати в дітей національну самосвідомість. Проте цей спосіб не завжди дієвий. Інколи надмірний пафос у проведенні патріотичних свят превалює і перетворює все на цілковиту бутафорію. І тоді виховна ідея йде нанівець.

Виховання в дітей справжнього патріотизму має відбуватися «від серця до серця». Зокрема, на музичних заняттях його здійснюють через такі форми взаємодії музичного керівника з дітьми.

• слухання високохудожніх зразків української класичної музики;
• чуйні й захопливі бесіди про відомих українських композиторів, співаків,

про найяскравіші зразки їхньої інструментальної та сценічної музики;

• ознайомлення з історією виникнення побутування українських народних інструментів, способів гри на них;
• інсценізація народних звичаїв та обрядів тощо.

Усе це спроможне закласти в дітей більше знань, зацікавлення та самосвідомості, аніж будь-який масштабний святковий захід.

Слухання музики в аспекті патріотичного виховання.

Національна музика є зрозумілішою і легшею для сприйняття дітьми, оскільки має власний генотип, розуміння якого. Як науково доведено, спадково передається з покоління в покоління.

Позаяк національна музична класика, так само як українські народні казки та пісні, здатна закласти в дітей високу духовність, патріотичні цінності, її потрібно популяризувати і якнайчастіше використовувати не лише на музичних заняттях для слухання, а й на різноманітних святкових заходах та урочистостях у дошкільному навчальному закладі, як яскраве й самобутнє музичне оформлення, незалежно від того, приурочені святкові заходи патріотичній тематиці чи ні.

Патріотичні бесіди про композиторів.

Патріотичні нотки можна закласти зокрема , і в бесіді з дітьми про українських композиторів, роблячи особливий акцент на роках дитинства. Дітям доволя цікаво буде ознайомитися із цим періодом життя композитора, оскільки він найближчий для їхнього розуміння.

Найліпше такі бесіди оформлювати у невеличкі художні оповідання про композиторів, у яких митці поставатимуть перед дітьми як «живі» особистості, з усіма їхніми вподобаннями, яскравими переживаннями, захопленнями тощо. Їх доцільно супроводжувати переглядом мультимедійних презентацій їх використанням фотоматеріалів, які дають змогу дітям ознайомитися з часом в якому жили ті чи інші композитори, їхнім побутом, друзями та родичами, мистецьким оточенням, культурою часу в цілому.

Ознайомлення з народними музичними інструментамита способами гри на них.

Діти завжди бажають дізнатися про незвичайний чи невідомий інструмент, випробувати його у грі. Цю цікавість дітей можна зорієнтувати:

• на пізнання національних народних музичних інструментів, як-от бубон, цимбали, трембіта, та ареал їх побутування;
• на опанування гри на дитячих народних музичних інструментах – свищиках, сопілках, цимбалах, тріскачках тощо.

Так діти на музичних заняттях матимуть змогу знати, який вигляд мають і як називаються ті чи ті народні музичні інструменти, як на них грають, в яких регіонах України вони побутують. На основі цих знань діти виховуватимуть у собі інтерес та повагу до національної музичної культури, розвиватимуть власну ерудицію.

Здобувши відповідні вміння та навички, діти зможуть продемонструвати їх на родинних святах, влаштувати справжній концерт. Така мить творчості, вшанування народної традиції музикування стане для дітей по-справжньому незабутньою і назавжди закарбується в їхній пам’яті.

Інсценізація народних обрядів та звичаїв, знакових періодів та подій в історії України.

Чи не найпоширенішою формою патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі нині є проведення всіляких вечорниць в українському стилі, у яких діти інсценують різноманітні народні обряди, співають народні пісні, виконують традиційні таночки, як0от гопак, козачок, метелиця,гречаники, грають у дитячі народні ігри тощо. Така «жива» форма спілкування дітей із прадавніми звичаями має неабияке значення для засвоєння ними важливих культурних цінностей, що споконвіку передавалися від діда-прадіда.

І ще частіше педагог вдаватиметься на заняттях до висвітлення яскравих музичних сторінок української історії через пісні, таночки, розігрування різноманітних побутових сценок, то глибше він закладатиме дітям розуміння таких складних понять, як патріотизм, духовність, само ідентичність.

Ставлячи за мету виховати в дітей здоровий патріотизм, педагоги мають пам’ятати, що до цього не слід підходити формально, лише з приуроченням до знаменних дат. Патріотичне виховання вбирає в себе високу внутрішню культуру, шанобливе ставлення до пам’яток історії, любов до ближнього, гідність, вихованість, ввічливість, відкритість, чесність і решту чеснот, якими завжди славився український народ. Лише подаючи дітям належний приклад, проявляючи вагомий внесок у майбутнє, педагоги зможуть дбайливо й по-справжньому зростити в дітях паростки патріотизму, виховати в них гідних громадян своєї країни.