/Files/images/2023-2024/photo_2023-09-01_10-55-03.jpg Чорна Анастасія Анатоліївна
відповідальна особа за надання психологічної підтримки
тел. (057) 725-53-66

Графік надання психологічних консультацій в режимі онлайн


Дні консультацій Батьки Працівники закладу
Понеділок 10.00-12.00
Середа 9.00-11.00

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

/Files/images/2023-2024/img_20220327_104821.jpg

Бути поруч

Відчуття присутності батьків, їхньої любові це — найголовніший «термостат безпеки» для дітей. Бути поруч — це про дотики, обійми, час разом: читання книг, гра тощо.

Але крім цього, це й про уважність, любов, добрий погляд. Зауважимо, що це й про розуміння: коли дитина хоче побути наодинці — важливо дати їй цей час.

Бути прикладом

Діти наслідують і вчаться на діях батьків, але це не про те, щоб робити все ідеально. Це про те, щоб ділитись і розповідати, що нам, дорослим, допомагає впоратись з усім цим.

Важливо пояснити та допомогти зрозуміти дітям, що відбувається і як нам триматись, як вистояти у цій війні й на рівні сім'ї, і на рівні народу. Говорити з дітьми з повагою до них і їх внутрішнього світу, зважаючи на дитячі бажання та потреби. Слухати те про що вони говорять і мовчать.

«Це не означає теж втішати дітей "псевдо оптимістичними" сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з правдою ми обов'язково й неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою», — пояснюють фахівці.

Залучати

Ми не знаємо скільки це буде тривати, а отже попри все маємо жити. Звісно ми не можемо уникати новин, але не потрібно бути в новинах безперервно — варто зосередитись на корисних діях. Для дітей це може бути різне: вчитись читати чи малювати, слухати казки чи гратись, допомагати по дому, молитись, займатися спортом чи робити добрі справи тощо.

«Корисна діяльність зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим», — наголошують психологи.

Відновлюватись

Війна виснажує, тому діти, як і дорослі потребують часу га регулярне відновлення.«Важливо мати в режимі дня, ті активності які поповнюють сили — як зарядження телефону — коли стрес є більше заряджатись треба частіше і мати додатковий "павербанк"», — радять психологи.

Відтак важливо, аби у дітей був сон, добра їжа, час на гру, домашніх улюбленців, на рухову активність. І обов'язковий дотик до чогось, що є світло і нагадує про те, що навіть в ці темні часи є любов, мужність, правда (це можуть бути добрі казки, історії чи люди).

Пріоритетний напрям роботи: психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами у дошкільному закладі

Тема досвіду роботи: "Роль практичного психолога ЗДО у впровадженні інклюзії у освітній процес"

Шановні батьки та педагоги!

Ви зможете отримати ЗНАЙТИ КОРИСНІ ПОРАДИ ТА КОНСУЛЬТАЦІЇ ВІД ПСИХОЛОГІВ

/Files/images/images (15).jpg

Як знизити відчуття тривоги

Повністю виключити тривогу зі свого життя зараз і в цілому — неможливо. Тривога підсвічує нам небезпеку. Чим вищий градус небезпеки, тим більше тривожність.

Проживання збудження може дієво допомогти справитись з тривожністю. Нам потрібно бути уважними до своїх імпульсів і давати їм вихід. Це знизить тривогу.

Намагайтеся не закидувати зараз вудочку ні в минуле, ні в майбутнє. Ви можете взяти якість фіксації, що зігрівають душу. Рефлексуєте і йдете далі. Ми не будуємо зараз довгострокових планів. Тримайте в фокусі уваги 1-3 дні наперед.

Чим далі ви закидаєте вудочку в думки «що буде з нашими дітьми, як вони підуть в школу», тим більше тривожність і дорога в нікуди. Зараз живемо без глобальних планів.

Додавайте ритуали. Це важливо для нашої психіки.

Це оже бути ранкова чашка чаю, посидіти наодинці, мінімальна практика йоги. Робіть те, що можете собі дозволити в тих умовах, в яких знаходитесь. Головне, не беріть в руки телефон з новинами в цей час.

Якщо у вас є технічна можливість слухати афірмації, медитації — робіть їх. Зараз інших способів не існує.

Обійми і погладжування — також дієвий спосіб справитися з тривогою. Гладьте по спині, голові. Синхронізуйтеся диханням.

Пам'ятайте: Ваше ставлення до тривожних подій впливає на емоційний стан дитини. Якщо Ви помічаєте негативні зміни у у стані власної дитини, стрес, почніть роботу над власним станом. Замисліться: як реагую я на те, що відбувається зараз у нашому житті?

/Files/images/IMG-71e5c3bf104b6b79b613d813bc5fb082-V.jpg

Якщо ви потерпаєте від насильства в родині або стали свідком жорстокого поводження з дітьми - зверніться за допомогою за одним з номерів:

102 - Національна поліція України;

116 123 або 0 800 500 335 - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства;

0 800 213 103 - безоплатна правова допомога;

15 47 - урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.

Кожна дитина - неповторна особистість

Народившись, дитина з першої хвилини заявляє про неповторність своєї душі і особистості. І ми повинні прийняти це, усвідомити, що в світ прийшла людина, наділена особливими здібностями, талантами, характеристиками...

Помилково думати, що дитина - це чистий аркуш, на якому ми можемо написати її долю, як захочемо; що ми можемо її переробити, перевиховати на свій розсуд; наполегливо примушувати робити те, що нам здається, буде потрібно нашій дитині. Практика доводить, що діти, батьки яких розвивали природжені здібності, досягаючи певних вершин у своїй галузі, починають розвиватися різнобічно.

Якщо діти отримують своє визнання, високу оцінку, вони самостверджуються, отримують можливість психологічно набагато простіше підходити до вивчення якогось матеріалу важкого, нецікавого для них. Діти потім розвивають і інші нові таланти, здібності, і це вже відбувається не через насильство над собою, а з усвідомленням власних можливостей "взяти і цю планку", із задоволенням.

Головне завдання батьків - роздивитись здібності, таланти Вашої дитини, щоб докласти максимум зусиль для розвитку її здібностей, які допоможуть дитині пройти весь життєвий шлях з найвищим ефектом. Спостерігати, розвивати, підтримувати, приймати сторону Вашого сина чи доньки, оцінювати, хвалити, створювати позитивну самосвідомість, бути надійним тилом. І найголовніше - не зламати ті здібності, які закладені з народження, щоб потім Ваша дитина не потрапила до тієї категорії людей, які не можуть себе знайти, знайти своє покликання, своє місце у соціумі.

Усвідомлюючи те, що всі діти різні, не можна порівнювати свою дитину з іншими.

Кожна дитина має свій:

- темперамент, який базується в основному на вроджених властивостях нервової системи;

- характер, формування якого вже відбувається на базі властивостей темпераменту, впливом батьківського виховання, групового, колективного, громадського;

- темп розвитку, одна дитина схоплює все відразу і швидко розвивається, інша накопичує знання поступово, і стрибок у розвитку відбувається трохи пізніше, хтось засвоює все самостійно, а комусь потрібна допомога;

- інтерес і сферу розвитку здібностей;

- фізичний рівень розвитку.

Поєднуйте всі особливості Вашої дитини, приймайте їх, допомагайте розвивати здібності - Ви отримаєте в кінцевому підсумку дуже сильну особистість, яка не втратить можливості бути індивідуальністю, яка не буде слідувати за кимось, повторювати чийсь шлях, тим самим зійшовши зі свого. Робіть це з любов'ю, задоволенням, усвідомленням правильності дій. Адже спостерігаючи за Вашою реакцією на свої вчинки, дитина вчиться бути впевненою у всіх власних діях.

Найкраще порівнювати свою дитину з нею самою, з її досягненнями, з тим, що вона не вміла і тепер навчилася.

Ми проти насильства!

Соціологічні опитування свідчать, що близько 70% дітей стали жертвами того чи іншого насилля з боку близьких родичів.

Багато хто, не застосовуючи фізичне насилля, знаходить інші виховні способи – не паском, так заборонами, залякуваннями, знущаннями. Причому і насилля це не вважається: ну накричали на дитину, ну принизили – подумаєш, від цього ще ніхто не помирав. Загартованішою буде!

А спеціалісти переконані, що будь-яка форма жорстокого поводження з дітьми назавжди залишає шрами в душі дитини і призводить до дуже трагічних наслідків.

В результаті:дитина починає панічно боятися мами з татом, підлещується до них, сподіваючись, що це позбавить її від батьківського покарання. Не ризикуючи показати дорослим, що діється в її душі після чергової порції «виховання», вона зриває всю силу свого гніву на тих, хто слабший від неї. Не дивно, що в результаті їй дуже складно буває встановити контакт з однолітками – кому ж сподобається, коли на тебе накидаються з кулаками! А в підлітковому віці такі діти частіше, ніж однолітками з благополучних сімей, «підсідають» на спиртне, наркотики, потрапляють у кримінальний світ, роблять спроби самогубства…

Краще б ти не народився…

Ця форма жорстокого поводження з дітьми, напевне, найпоширеніша. Ваша дитина зазнає емоційного насилля, якщо Ви:

· постійно її ображаєте, принижуючи її гідність;

· використовуючи образливі прізвиська, погрожуєте і весь час

критикує рідну дитину;

· ігноруєте її інтереси, скупі на батьківську ласку, тепло і любов.

Від словесних «побоїв» діти страждають не менше, ніж від фізичних: у них з’являються емоційні порушення, розвиваються різні психосоматичні захворювання (ожиріння, астма, неврози, енурез, тики та ін.).

Ніколи не забувайте про те, що дитина саме з Вас змальовує те, як потрібно поводитися у критичних ситуаціях.

/Files/images/насильство.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1120