Вас вітають Медичні працівники ЗДО

	МЕДИЧНА СЕСТРА СОЛОНЕЦЬКА Х.К.
	МЕДИЧНА СЕСТРА КАПІНУС Т.І.

Графік роботи медичного кабінету з 8.00-18.00

Основні завдання сестри медичної старшої закладу дошкільної освіти :

Сестра медична старша ЗДО зобов'язана:

1. Проводити медичні огляди дітей при прийомі в ЗДО та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань; 3. Оглядати дітей 1 раз у місяць стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов'язкових медичних оглядів;

5. Проводити аналіз стану здоров'я дітей за результатами обов'язкових медичних оглядів, розробляти план оздоровлення, здійснювати контроль за виконанням рекомендацій фахівців;

6. Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

7. Передавати дані про проведені профілактичні щеплення та результати обов'язкових медичних оглядів у лікувально-профілактичні заклади за місцем проживання та спостереження дитини;

8. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов'язкові медичні огляди;

9. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

10. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

11. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування (систематично проводити розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону);

12. Брати участь у складанні щоденного меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

13. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

14. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

15. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

16. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов'язкових медичних оглядів працівниками ЗДО;

17. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками ЗДО щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом;

18. Підвищувати свою кваліфікацію.

Вести таку обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України:

1. Медичну карту дитини (ф.026/о) (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка).

2. Контрольну карту диспансерного нагляду (ф.030/о).

3. Карту профілактичних щеплень (ф.063/о), індивідуальну (ф.063.1/о).

4. Журнал обліку профілактичних щеплень (ф.064/о).

5. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф.058/о).

6. Журнал обліку інфекційних захворювань (ф.060/о).

7. Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання (ф.038/о).

ПАМ’ЯТКА для батьків щодо профілактики гострих кишкових інфекцій

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

• Гострі кишкові інфекції — це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

• Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

• Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно-побутовим шляхом.

• Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

• Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

• Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

• Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

• Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушко-джені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу та не зберігати до наступного годування.

• Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

• Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення — температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

• Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

• Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4-5 годин або більше.

• Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

• Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

• Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

• Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

• Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

• Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

• Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

• Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті.

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

Лекція «Формування здоров'язберігаючого середовища в закладі дошкільної освіти»

Принципом сучасної системи дошкільної освіти, виокремлено принцип оздоровчої спрямованості освітнього процесу, що є похідними від принципу гуманізації. Оздоровча спрямованість освітнього процесу визначається потребами сьогодення, хоч вона і не втрачала своєї актуальності впродовж всього періоду існування людства. Здоров’я дитини слугує базисом її виховання, навчання і розвитку. Цей принцип обумовлює здійснення моніторингу стану здоров’я дітей і реалізується через різні аспекти організації життєдіяльності дітей в умовах ЗДО (які в цілому і повинні бути спрямовані на збереження, формування та зміцнення здоров’я дітей). Реалізація зазначеного принципу повинна відбуватися на основі врахування наступних умов:

· відповідність змісту навчання, адекватність методів і засобів навчання, організаційних форм роботи віковим особливостям, інтересам та потребам дитини;

· розвиток самоцінних форм активності дитини дошкільного віку;

· варіативність застосування ефективних профілактичних, оздоровчих технологій та діагностичних методик у освітньому процесі;

· організація процесу життєдіяльності дитини у відповідності з правилами охорони її життя та здоров'я;

· адекватність самого процесу життєдіяльності дітей задекларованим основам безпечного та здорового способу життя;

· відповідність (щоденної) професійної та життєвої поведінки педагога вимогам, що забезпечують збереження і зміцнення здоров'я.

Зробити життєдіяльність дітей дошкільного віку оптимально активною, насиченою різноманітними видами діяльності, а отже цікавою і корисною – це основне завдання, що стоїть перед вихователями.

Реалізація принципу оздоровчої спрямованості в умовах ЗДО передбачає створення здоровязберігаючого середовища, тобто середовища, в якому дитині приємно і безпечно знаходитися, що стимулює її розвиток, забезпечує комфортні умови для формування здоров'я і є оптимальним для її зростання.

Ефективність створення здоровязберігаючого середовища залежить від багатьох факторів, які суттєво впливають на діяльність педагогічного колективу. В першу чергу, організація світнього процесу має ґрунтуватися на основній закономірності побудови освітнього процесу – нерозривному зв'язку та тісній взаємозалежності між провідними педагогічними категоріями: НАВЧАННЯМ, ВИХОВАННЯМ, РОЗВИТКОМ та ЗДОРОВ'ЯМ.

Забезпечення оптимальних можливостей реалізації власного потенціалу кожної дитини є одним із вагомих кроків до створення здоровязберігаючого середовища (зникає елемент невдоволення, неуспішності). З цією метою актуальності набирає застосування особистісно-значущих способів діяльності, використання диференційованих завдань різних видів і відповідальних рівнів складності та надання можливостей вибору дитиною способів досягнення визначених цілей.